Підвищення ефективності навчально — виховного процесу з іноземних мов шляхом впровадження інноваційних технологій







Підвищення ефективності
навчально - виховного процесу
з іноземних мов шляхом впровадження інноваційних технологій





Методичний посібник містить теоретичний та практичний матеріал для підвищення ефективності навчального процесу з іноземної мови. Поданий матеріал базується на застосуванні інформаційних та інтерактивних технологій на уроках . Даний посібник може бути також використаний у позакласній роботі з метою підвищення інтересу учнів до вивчення іноземної мови.




Викладач: Клименко І.А.




ВПУ-17
М.Дніпро /2016-2017/




Зміст:
ВСТУП 4
Розділ I. Інтерактивні технології у навчанні іноземної мови.
Сутність і види інтерактивних методів навчання ....8
Інтерактивне навчання на практиці. Вимоги до
впровадження інтерактивного навчання. .16

Розділ II. Проектна робота в училищі.
2.1. Проект як одна з форм інтерактивних технологій навчання ..18
2.2. Алгоритм планування проекту .21

Розділ III. Інформаційні технології.
3.1. Принципи комп’ютеризованого навчання та головні дидактичні
функції. ...24
3.2. Інформаційна система – Інтернет..27
3.3. Комп’ютерні навчальні програми для підвищення ефективності
уроку іноземної мови28

Розділ IV. Використання інноваційних технологій в позакласній діяльності з іноземної мови.
4.1. Принципи організації позакласної роботи з іноземної мови . 32
4.2. Форми позакласної виховної роботи з іноземної мови34
4.3. Використання методу театралізованого навчання у процесі
викладання іноземних мов..38
4.4. Використання Інтернет-контенту на уроці та в позакласній
роботі з англійської мови ...41

Висновки . 48

Список використаних джерел .49





ВСТУП
Предмет «іноземна мова» має великі можливості у формуванні та вихованні особистості: поряд з рідною мовою він розвиває мислення учня. Основним психолого-педагогічним підходом у вивченні іноземної мови вітчизняні й зарубіжні методисти вважають особистісно- зорієнтований підхід, під яким треба розуміти таке спілкування, що ґрунтується на інтересі до людини, на доброзичливому, тактовному, поважному ставленні співрозмовників на заняттях, індивідуально-психологічних особливостей їх характеру, темпераменту і т.п. Таке спілкування виражено у відповідній мовленнєвій формі, сприяє самовиявленню особистості. Суть підходу в тому, щоб зробити дитину соратником у її навчанні й вихованні, націлити її на педагогічне співробітництво. І тому у процесі викладання іноземної мови варті найбільшої уваги технології, засновані на особистісно орієнтованому навчанні: розвивальне навчання; інтерактивне навчання; креативне навчання; проектна робота.
Ідея досвіду. Реалізація моделі інноваційних технологій на уроках іноземної мови забезпечує розвиток і саморозвиток особистості,сприяє формуванню її організаційних, інформаційних, комунікативних компетентностей, міцному засвоєнню програмового матеріалу.
Інтерактивні методи навчання, що активно розробляються останнім часом, є корисними та перспективними для вчителя та для учнів. Актуальність досвіду:
розширення пізнавальних можливостей учнів;
здобування, аналіз та застосування інформації з різних джерел;
перенесення отриманих умінь, навичок та способів діяльності на різні предмети та позашкільне життя учнів.
Технологія діяльності. Застосування інноваційних технологій на уроках іноземної мови для швидкого засвоєння великої кількості нового матеріалу, розвитку мислення, пам’яті, уяви, пошуку шляхів вирішення навчальних завдань.
Результати досвіду. Уміння учнів знаходити нетрадиційні шляхи вирішення проблем, ставити мету й досягати її, уміння організовувати пошук та відбір інформації, а також самоаналіз застосування набутих знань.
Ефективність досвіду. Використання інноваційних технологій підвищує інтенсивність навчання, розвиває творчі здібності учнів. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Освітня технологія інтерактивного навчання в процесі навчання дитини – це сукупність різноманітних педагогічних прийомів, які спонукають учнів до дослідницької творчої активності, створюють умови для усвідомлення ними матеріалу, узагальнення одержаних знань. Ця технологія готує дітей нового покоління, які вміють спілкуватися, слухати та чути інших, міркувати. В її основу покладено ідеї творчої співпраці вчителя та учнів. При запровадженні цієї технології знання засвоюються краще, адже інтерактивні методики розраховані не на запам’ятовування, а на вдумливий, творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та пошук шляхів її вирішення.
Умовою й змістом інноваційного типу навчання є сформованість в учнів здатності самостійно вчитися, шукати в різних джерелах інформацію й застосовувати набуті знання, виробляти вміння діяти, прагнути до творчості та саморозвитку. Орієнтація навчання на особистість передбачає створення оптимальних умов використання різних джерел наукової інформації для кожного учня при опануванні знань.
Працюючи над розробкою моделей уроків, треба прагнути побудувати їх на оптимальному поєднанні традиційних, перевірених часом принципів дидактики, таких як науковість, відповідність віковим особливостям інноваційним підходам особистісно орієнтованого навчання. Ознаками цієї технології є такі:
- учень усвідомлює мету уроку як важливу особисто для себе;
- засвоєння знань відбувається переважно під час активної діяльності учнів;
- учень – особистість з власним досвідом, тому результативність навчання у значній мірі залежить від уміння використовувати індивідуальний досвід дитини, задовольнити потреби кожного учня;
- при застосуванні активних методів навчання важливою є стадія евокації, тобто актуалізації знань окремого учня, групи, класу в цілому;
- сучасний урок – це продуктивний урок, на якому учень відтворює набуті знання при опануванні нового змісту;
- ефективне навчання не може бути нудним;
- на уроках учні вчаться вчитися, бо неможливо всього навчити, але можна навчитися вчитися. Ось чому прогресивним методом є диференціація з індивідуальними програмами діяльності учнів;
- важливою ознакою є надання учням свободи вибору варіантів завдань, способів їх виконання, форм звіту за результати роботи;
- діти пам’ятають, що право вибору завжди має врівноважуватися усвідомленою відповідальністю за свій вибір;
- на уроках оцінюють механізм творчості учнів, завдяки якому досягається результат;
- найважливішим джерелом мотивації є потреби та інтереси самих учнів. Позитивне налаштування на урок значною мірою залежить від спланованої мети: “Що, навіщо, як ми будемо вивчати? Де можна використати ці знання?” Спостереження показують, що найбільший інтерес викликає пов’язування матеріалу з очевидними явищами або з таємницями буття.





РОЗДІЛ І. Інтерактивні технології у навчанні іноземної мови
Навчання іноземної мови на сучасному етапі неможливе без дидактичної функції вчителя, яка полягає не в передачі знань, а у формуванні навичок здобувати їх; а форми роботи повинні захоплювати учнів, пробуджувати інтерес та мотивацію, навчати самостійному мисленню та діям. Досягнення цих результатів можливе при застосуванні інтерактивних методів навчання, використання новітніх технологій, методик та програм.
Отже, інтерактивне навчання – це перш за все діалогове навчання, в ході якого здійснюється взаємодія вчителя та учня. За визначенням : «сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це спів навчання, взаємонавчання (колективне, групове навчання в співпраці)».
В залежності від мети та форми організації навчальної діяльності, ми можемо поділити технології інтерактивного навчання на такі чотири групи :
1.Інтерактивно-кооперативного навчання.
2.Колективно-групового навчання.
3.Ситуативного моделювання.
4. Технології обговорення дискусійних питань.
У практиці треба роботи акценти на використованні інтерактивної техніки першої та другої групи : «Спільний проект», «Синтез думок», «Мозковий штурм», «Мікрофон», «Кожен вчить кожного» , «Мозаїка». Такі види роботи передбачають парну співпрацю, роботу в ротаційних трійках, роботу у малих групах і фронтальне включення в процес обговорення, оцінки чи просто повідомлення навчальної інформації. По-перше, такі форми інтерактивної діяльності є захоплюючими, цікавими та, головне, невимушеними. По-друге, учні працюють у групі однолітків, де вони можуть досить вільно висловити свої думки, мобілізувати знання, проявити творчий, організаторський та лідерський потенціал. По-третє, до роботи залучається ще й подвійна мотивація: мотив прояву особистості та самоствердження в групі та мотив досягнення колективної мети. Тобто, відбувається процес саморозвитку особистості учнів.
Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги структури уроків, які складаються з п`яти елементів:
- мотивація;
- оголошення, представлення теми і очікуваних результатів;
- надання необхідної інформації для розв’ язання завдань;
- інтерактивна вправа;
- підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.
1.1. Сутність і види інтерактивних методів навчання.
Методи інтерактивного навчання можна поділити на дві великі групи: групові та фронтальні. Перші передбачають взаємодію учасників малих груп (на практиці від 2 до 6-ти осіб), другі - спільну роботу та взаємонавчання всього класу.
Час обговорення в малих групах - 3-5 хвилин, виступ - 3 хвилини, виступ при фронтальній роботі - 1 хвилина.
Групові методи:
Робота в парах. Учні працюють в парах, виконуючи завдання. Парна робота вимагає обміну думками і дозволяє швидко виконати вправи, які в звичайних умовах є часомісткими або неможливими (обговорити подію, твір, взагалі інформацію, вивести підсумок уроку, події тощо, взяти інтерв'ю один в одного, проанкетувати партнера). Після цього один з партнерів доповідає перед класом про результати. Це вивільнює час вчителя для контролюючих і корегуючих дій. Групу (навіть 2-3 учні) навчати набагато складніше, ніж одну дитину. При колективній роботі всі працюють у парах і по черзі один з одним, тобто пари мають не постійний, а змінний склад, де співбесідника не можна уникнути - навчання ведеться у формі діалогу. Учень засвоює швидко і якісно те, що відразу використовується в ділі або передається іншим з поясненням, в такий спосіб оволодіння новими знаннями або вміннями відбувається постійно під час колективної навчальної діяльності. Активність учнів поступово піднімається на якісно новий рівень, джерелом її служать власні пізнавальні мотиви.
Однією з основних форм парної роботи є „рольова гра". За наявності ситуації, що максимально наближається до реального життя, необхідних базових знань та творчого підходу, рольова гра ідеально відтворює інтерактивність під час уроку. Саме близькість до реального життя стає основним аспектом мотивації під час використання цієї форми роботи.

Робота в групах.       Дуже важливими та не менш цікавими є групові форми роботи. У таких формах теж присутня подвійна спрямованість. По-перше, школярі працюють у групі однолітків, де вони можуть досить вільно висловити свої думки, мобілізувати знання. По-друге, після закінчення роботи, групи розпочинають дискутувати, обмінюватися думками та аргументами, таким чином, до роботи залучається ще й подвійна мотивація: мотив прояву особистості та самоствердження в групі та мотив досягнення колективної мети, що повинна бути доцільнішою, ніж іншої групи.
Дискусія - це активне висловлювання власних думок, тобто без інтерактивності вона просто неможлива. Учні отримують можливість не тільки здобути нові знання, а й використати, активізувати вже наявні. Такий вид роботи може бути використаний, коли існує факт, явище, висловлювання, думка, що викликає появу двох протилежних точок зору. Дискусія має бути виправданою логічно, змістовною та включати появу нової інформації, інакше вона не досягатиме мети - відтворення акту комунікації. Проведення дискусії необхідно починати з постановки конкретного дискусійного питання;
  не слід ставити запитання на зразок: хто правий, а хто - ні в тому чи іншому питанні;
  у центрі уваги має бути ймовірний перебіг;
  усі вислови учнів мають бути у руслі обговорюваної теми;
  учитель має виправляти помилки і неточності, яких припускаються учні, та спонукати учнів робити те саме;
  усі твердження учнів повинні супроводжуватись аргументацією, обґрунтуванням, для чого вчитель ставить запитання на зразок;
  дискусія може закінчуватися як консенсусом, так і збереженням існуючих розбіжностей між учасниками дискусії.

Робота в трійках. По суті, це ускладнена робота в парах. Найкраще в трійкахпроводити обговорення, обмін думками, підведення підсумків чи навпаки, виділення несхожих думок).
Змінювані трійки. Цей метод трохи складніший: всі трійки класу отримують одне й те ж завдання, а після обговорення один член трійки йде в наступну, один в попередню і ознайомлює членів новостворених трійок з набутком своєї.
2+2=4. Дві пари окремо працюють над вправою протягом певного часу (2-3 хвилини), обов'язково доходять до спільного рішення, потім об'єднуються і діляться набутим. Як і в парах, необхідним є консенсус. Після цього можна або об'єднати четвірки у вісімки, або перейти до групового обговорення.
Карусель. Учні розсаджуються в два кола - внутрішнє і зовнішнє. Внутрішнє коло нерухоме, зовнішнє рухається. Можливі два варіанти використання методу - для дискусії (відбуваються "попарні суперечки" кожного з кожним, причому кожен учасник внутрішнього кола має власні, неповторювані докази), чи для обміну інформацією (учні із зовнішнього кола, рухаючись, збирають дані).
Цей варіант кооперативного навчання найбільш ефективний для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами зі спілкування для обговорення дискусійних питань. Ця технологія застосовується:
  для обговорення будь-якої гострої проблеми з діаметрально протилежних позицій;
  для збирання інформації з якої-небудь теми;
  для інтенсивної перевірки обсягу й глибини наявних знань (наприклад слів з певної теми: seasons, professions, appearance, etc.);
  для розвитку вмінь аргументувати власну позицію .
Як організувати роботу:
1. Розставте стільці для учнів у два кола.
2. Учні, що сидять у внутрішньому колі, розташовані спиною до центру, а в зовнішньому - обличчям. Таким чином, кожен сидить навпроти іншого.
3. Внутрішнє коло нерухоме, а зовнішнє - рухливе: за сигналом ведучого всі його учасники пересуваються на один стілець вправо і опиняються перед новим партнером. Мета - пройти все коло, виконуючи поставлене завдання.
4. Запропонуйте їм пересісти по групах. Переконайтеся в тому, що учні сидять по колу "пліч-о-пліч, один проти одного". Усі члени групи повинні добре бачити один одного.
5. Повідомте (нагадайте) учням про ролі, які вони повинні розподілити між собою і виконувати під час групової роботи.
6. Будьте уважні до питань внутрішньо-групового керування. Якщо один з учнів повинен відзвітувати перед класом про роботу групи, забезпечте справедливий вибір доповідача.
7. Дайте кожній групі конкретне завдання й інструкцію щодо організації групової роботи. Намагайтеся зробити свої інструкції максимально чіткими. Малоймовірно, що група зможе сприйняти більш як одну чи дві, навіть дуже чіткі, інструкції за один раз.
8. Стежте за часом. Дайте групам досить часу на виконання завдання. Подумайте, чим зайняти групи, які справляться із завданням раніше за інших.
9. Подумайте про те, як ваш метод заохочення (оцінки) впливає на застосування методу роботи в малих групах. Забезпечте нагороди за групові зусилля.

Робота в малих групах. Найсуттєвішим тут є розподіл ролей: "спікер" - керівник групи (слідкує за регламентом під час обговорення, зачитує завдання, визначає доповідача, заохочує групу до роботи), "секретар" (веде записи результатів роботи, допомагає при підведенні підсумків та їх виголошенні), "посередник" (стежить за часом, заохочує групу до роботи), "доповідач" (чітко висловлює думку групи, доповідає про результати роботи групи).
Можливим є виділення експертної групи з сильніших учнів. Вони працюють самостійно, а при оголошенні результатів рецензують та доповнюють інформацію.
Акваріум. У цьому методі одна мікрогрупа працює окремо, в центрі класу, після обговорення викладає результат, а решта груп слухає, не втручаючись. Після цього групи зовнішнього кола обговорюють виступ групи і власні здобутки.
Фронтальні методи:
Велике коло. Учні сидять по колу і по черзі за бажанням висловлюються з приводу певного питання. Обговорення триває, поки є бажаючі висловитися. Вчитель може взяти слово після обговорення.
Мікрофон. Це різновид великого кола. Учні швидко по черзі висловлюються з приводу проблеми, передаючи один одному уявний "мікрофон".
Різновидом загально групового обговорення є технологія "Мікрофон", яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Як організувати роботу:
1.Поставте запитання класу.
2.Запропонуйте класу якийсь предмет (ручку, олівець тощо), який виконуватиме роль уявного мікрофона. Учні передаватимуть його один одному, по черзі беручи слово.
3. Надавайте слово тільки тому, хто отримує "уявний" мікрофон.
4. Запропонуйте учням говорити лаконічно й швидко.

Незакінчені речення. Дещо ускладнений варіант великого кола: відповідь учня - це продовження незакінченого речення типу "можна зробити такий висновок", "я зрозумів, що"
Мозковий штурм.  Ця форма інтерактивної діяльності є чи не найбільш цікавою, захоплюючою і, головне, невимушеною. Уявімо, існує факт, явище, поняття, що учні їх не знають чи не розуміють повністю. Тобто, існує та сама „інформаційна прогалина" в знаннях учнів, і заповнити її - мета вчителя. Яким чином вчитель може це зробити? По-перше, він може просто підказати учням правильну відповідь, позбавивши їх, таким чином, можливості використати наявні в них знання й бажання спромогтися знайти відповідь самостійно. По-друге, він може шляхом питань, натяків, логічних висловів, висловлювань довести їх до самостійного усвідомлення ідеї, факту, тобто заповнення „ інформаційної прогалини" . Саме цей вид роботи називається „мозковий штурм".
Загальновідома технологія, суть якої полягає в тому, що всі учні по черзі висловлюють абсолютно всі, навіть аналогічні думки з приводу проблеми. Висловлене не критикується і не обговорюється до закінчення висловлювань. Так, інтерактивна техніка «Мозковий штурм» використовується на етапі мотивації, щоб розвивати творчі здібності учнів та вміння висловлювати свою думку. Для опрацювання подається або ситуація, або лише ключові поняття із заданої теми; завдання учнів полягає у вирішенні ситуації, точніше – у розробці варіантів її вирішення і у тому, щоб порівняти свої результати з інформацією, наданою вчителем.
Така вправа актуалізує знання учнями лексичних одиниць теми і, завдяки схематичному зображенню, сприяє кращому запам`ятовуванню.
Ажурна пилка ("Мозаїка")
Технологія використовується для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ефективна і може замінити лекції у тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного уроку або доповнює такий урок. Заохочує учнів допомагати один одному вчитися, навчаючи.
Як організувати роботу:
1. Щоб підготувати учнів до уроку з великим обсягом інформації, підберіть матеріал, необхідний для уроку, і підготуйте індивідуальний інформаційний пакет для кожного учня (матеріали підручника, додаткові матеріали-вирізки з газет, статті тощо).
2. Підготуйте таблички з кольоровими позначками, щоб учні змогли визначити завдання для їхньої групи. Кожен учень входитиме у дві групи - "домашню" й "експертну". Спочатку об'єднайте учнів у "домашні" групи (1, 2,3), а потім створіть "експертні" групи, використовуючи кольорові позначки, що їх учитель попередньо роздає учням. У кожній домашній групі всі її учасники повинні мати позначки різних кольорів, а у кожній експертній - однакові.
3. Розпишіть учнів по "домашніх" групах від 3 до 5 чоловік, залежно від кількості учнів. Кожен учень має бути поінформований, хто входить до його "домашньої" групи, тому що її члени будуть збиратися пізніше. Дайте домашнім групам порцію інформації для засвоєння, кожній групі - свою. Завдання домашніх груп - опрацювати надану інформацію та опанувати нею на рівні, достатньому для обміну цією інформацією з іншими.
4. Після завершення роботи домашніх груп запропонуйте учням розійтись по своїх "кольорових" групах, де вони стануть експертами з окремої теми (своєї частини інформації). В кожній групі має бути представник із кожної "домашньої" групи.
5. Кожна експертна група повинна вислухати всіх представників домашніх груп і проаналізувати матеріал в цілому, провести його експертну оцінку за визначений час (для цього може знадобитися цілий урок, якщо матеріали складні або великі за обсягом).
6. Після завершення роботи запропонуйте учням повернутися "додому". Кожен учень має поділитися інформацією, отриманою в експертній групі з членами своєї "домашньої" групи.

Мозаїка. Це метод, що поєднує і групову, і фронтальну роботу. Малі групи працюють над різними завданнями, після чого переформовуються так, щоб у кожній новоствореній групі були експерти з кожного аспекту проблеми (наприклад, кожна первинна група аналізувала один вірш Т.Шевченка, після переформування перша нова група повинна узагальнити тематику всіх опрацьованих віршів, друга - ідейне навантаження, третя - образи, четверта - форму).


1.2. Інтерактивне навчання на практиці. Вимоги до впровадження інтерактивного навчання.
Як було зазначено вище, існують вимоги щодо реалізації інтерактивних методів навчання, невиконання яких може звести їх ефективність до нуля. Необхідно провести вступне заняття, адже учні абсолютно не знайомі з подібними методами роботи, що різко змінюють усталений стиль навчання. На цьому занятті слід: по-перше, чітко і зрозуміло пояснити, що таке інтерактивне навчання, по-друге, довести до відома учнів та опрацювати з ними правила роботи в групах, складені у зрозумілій формі (на практиці їх було розмножено і видано кожному учневі для вклеювання у зошит). Без доброзичливої атмосфери в колективі застосування інтерактивного навчання неможливе, тому потрібно її створити і постійно підтримувати.
Правила для учнів: Кожна думка важлива. Не бійся висловитися! Ми всі - партнери! Обговорюємо сказане, а не людину! Обдумав, сформулював, висловив! Говори чітко, ясно, красиво! Вислухав, висловився, вислухав!
Тільки обґрунтовані докази! Вмій погодитися і не погодитися! Важлива кожна роль.
"Інтерактивні технології - не самоціль. Потрібно постійно контролювати процес, досягнення поставлених цілей (вони повинні бути чітко сформульовані і легко контрольовані), у випадку невдачі переглядати стратегію і тактику роботи, шукати і виправляти недоліки.
Урок не повинен бути перевантаженим інтерактивною роботою. Оптимально (з практики) - 1-2 методи за урок.
Слід поєднувати взаємонавчання з іншими методами роботи - самостійним пошуком, традиційними методами.
Процес впровадження.
Впровадження інтерактивних методів навчання відбувається за логікою "від простого до складного".
Проте за умови вмілого впровадження інтерактивні методи навчання дозволяють залучити до роботи всіх учнів класу, сприяють виробленню соціально важливих навиків роботи в колективі, взаємодії, дискусії, обговорення.
При застосуванні інтерактивного навчання поглиблюється мотивація.
Як показали результати педагогів-практиків, після запровадження цих методів можна констатувати наступні зрушення:
-учні набули культури дискусії;
-виробилося вміння приймати спільні рішення;
-поліпшились вміння спілкуватися, доповідати;
-якісно змінився рівень сприйняття учнями іноземної мови - він набув особистісного сенсу, замість "вивчити", "запам'ятати" стало "обдумати", "застосувати"; якісно змінився рівень володіння головними мисленнєвими операціями - аналізом, синтезом, узагальненням, абстрагуванням.
Загалом інтерактивне навчання дає змогу наблизити викладання до нового, особистісно-зорієнтованого рівня.

РОЗДІЛ II. Проектна робота в училищі.
2.1 Проект як одна з форм інтерактивних технологій навчання
На сучасному етапі розвитку суспільства особливої актуальності набуває проблема формування суспільно активної, творчої компетентної особистості, яка на відміну людини-виконавця самостійно генерує нові ідеї, приймає нестандартні рішення. Останнім часом широкого розповсюдження в педагогічній практиці набули інтерактивні технології навчання, сутність яких в тому, що навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодій всіх учасників. Однією з інтерактивних технологій навчання є проектна робота, яка передбачає створення проекту одним, двома чи групою виконавців. Робота до проекту дозволяє задіяти в процесі навчання не тільки інтелект, досвід, свідомість людини, а також її почуття, емоції, вольові якості, сприяє '"зануренню" в навчальний матеріал. Визначення особистістю свого емоційно-ціннісного ставлення до нього, підвищення ефективності засвоєння, дає відчуття успіху. Проектна робота передбачає включення механізмів запам'ятовування й відтворення інформації; передачу інформації іншим; застосування знань у варіативних ситуаціях; розуміння причинно-наслідкових зв'язків, співвідношення частини і цілого: наведення аргументів і доказів, перегрупування окремих частин і створення нового цілого тощо.
Проектна діяльність сприяє розвитку ініціативи, самостійності, організаторських здібностей, стимулює процес саморозвитку. Метод проектів сприяє не лише розкриттю можливостей і здібностей учня, а й усвідомленню, оцінці особистісних ресурсів, визначенню особистісно-значущих і соціально ціннісних перспектив. Актуалізація внутрішніх сил здійснюється самою особистістю. Учень намагається оволодіти необхідною інформацією, знаннями, актуалізує ті чи інші здібності, природні задатки і відкидає ті, які заважають йому в досягненні мети.
Для чого потрібні проекти на заняттях?
На першому плані проектної роботи стоїть заняття, орієнтоване на здобуття досвіду шляхом виконання практичних дій. Орієнтоване на дію та отримання досвіду, заняття відкриває простір для отримання реальних знань. Проводячи дослідження, учні роблять самостійні маленькі відкриття.
Традиційне заняття не дає учням можливості самостійно розкривати й пізнавати природу речей. Воно вимагає дотримання тиші й повного сприйняття готового, поясненого вчителем, як непохитної догми. Тому орієнтоване на проектну роботу навчання викликає в учнів бажання працювати творчо. Прагнення стати новим Ньютоном, відкривши на власному досвіді закон всесвітнього тяжіння. Такий тип навчання цікавий учням. Крім морального задоволення, яке вони отримують у процесі креативної діяльності, діти здобувають довготривалі знання, за отримання яких виступає сучасна педагогіка.
Кожний проект повинен мати:
- конкретну мету, яка дозволяє учням відкривати й пізнавати нове (на заняттях з іноземної мови ця мета повинна вибиратися таким чином, щоб мова, яка вивчається, використовувалась як засіб комунікації);
-тісний зв'язок з життєво важливими для учнів темами, такими наприклад, як: вибір професії, охорона навколишнього середовища, збереження миру між народами, дружба, любов тощо.
Приклади проектів
Знайомтесь: моя сім’я!
Скажи мені хто твій друг... Моя дорога до майбутньої професії.
Казки однієї групи.
Літопис нашої групи.
Мої захоплення.
Наші улюблені предмети.
Оголошення
Програма тижня групи.
Плакат "Якою я уявляю собі БРИТАНІЮ".
Школа моєї мрії
Школа в Україні та в АНГЛІЇ.
Мої улюблені свята.
Хлопчики про дівчаток і ... навпаки.
Наші домашні улюбленці.
Пишемо книгу всі разом.
Що могли б розповісти мої туфлі?
Історія мого міста.
Квіти навколо нас
О. мода!
Щоденник цікавих подорожей "Світ без меж".
Музика - мова міжнаціональна.
Я і мій мобільний телефон.
Мої кумири.
Комп'ютер в моєму житті.
Щоденник одного тижня / одного місяця /одного навчального року.
Інтерв'ю у групі за такими темами:
Як ти снідаєш в будні / та у вихідні?
Що (коли, чому) ти дивишся по телебаченню?
Як ти провів свої канікули?
Скільки кишенькових грошей отримує кожен (у класі).
Цей список проектів можна продовжити. Він безпосередньо залежить від віку, інтересів та мовних можливостей учнів класу.
спільне планування учнями та вчителем етапів роботи (слід зазначити, що вчитель при цьому є лише діловим помічником і дилером, який надає учням інструменти, необхідні для самостійного виконання отриманих завдань).


2.2. Алгоритм планування проекту
Етап 1. Оцінка проекту. Перевірте вибраний вами проект за питаннями:
Чи пов’язаний цей проект з проблемами училища? Кого стосується цей проект у вашому колективі?
Хто безпосередньо зацікавлений у впровадженні цього проекту і чому?
Для кого або для чого цей проект принесе конкретний позитивний результат?
Чим ви можете бути корисні під час реалізації проекту?
Хто або що може перешкодити впровадженню проекту?
Чи посильне впровадження цього проекту у вашій школі?
Етап 2. Визначення логіки змін
а) формулювання ідеї проекту
(Ідея - це те, заради чого робиться цей проект, що покладено в його основу);
б) постановка загальної мети проекту
(Мета - це те, на що спрямований проект, досягненню чого він сприяє).
с) постановка завдань
(Завдання це те, що реалізує проект, основні напрями або кроки досягнення цілі. Бажано планувати не більш ніж одне-три завдання);
д) визначення очікуваних результатів виконання завдань.
(Результати - це те, чого досягає проект. Що нам дасть реалізація кожного з завдань/ Чи працює досягнення кожного результату на досягнення загальної мети/ Як?).
Результати повинні бути: конкретними, вимірюваними, реалістичними.
Вони мають також передбачати дію, враховувати час і ресурси. Зверніть увагу! Виконання кожного із завдань має передбачати від одного до трьох результатів.
е) визначення потрібних для досягнень результатів заходів щодо проекту (Заходи - це те, що конкретно потрібно зробити, щоб досягти кожного з результатів)
є) визначення очікуваних результатів для кожного заходу (від 1 до 3 результатів).
Заходи також передбачають досягнення результатів, які повинні бути: конкретними, вимірюваними, реалістичними.
Вони мають також передбачати дію, враховувати час і ресурси. Зверніть увагу! Кожного разу, плануючи заходи, запитуй себе: "Навіщо ми будемо це робити ?
Чи будуть результати цих заходів працювати на реалізацію проекту?"
Етап 3. Планування та проведення групової діяльності
Групову діяльність не можна здійснити успішно без ґрунтовної підготовки і цілеспрямованого характеру дії. Для планування і проведення групового заняття пропонуємо 4 фази з окремими конкретними кроками.
1 фаза. Підготовка
2 фаза. Інформація (викладач і пленум)
3фаза. Робота (групи працюють самостійно; викладач знаходиться у їх розпорядженні)
4 фаза. Презентація (пленум і викладач)
Використання технологій інтерактивного навчання помітно вплинуло на результативність роботи учнів на уроках іноземної мови. Перш за все, завдяки використанню таких вправ змінилося ставлення учнів до процесу навчання. Якщо раніше, працюючи лише в режимі «вчитель-учень» і маючи завдання «прочитай-переклади; переклади речення; перекажи текст», учні не мали практичного застосування вивченого і діяли фактично з примусу та ініціативи вчителя, то на даному етапі роботи вони можуть засвоїти і правила поведінки, і мовленнєві штампи, що необхідні в певній конкретній ситуації мовлення.
Проте за умови вмілого провадження інтерактивні методи навчання дозволяють залучити до роботи всіх учнів класу, сприяють виробленню соціально важливих навиків роботи в колективі, взаємодії, дискусії, обговорення.
При застосуванні інтерактивного навчання поглиблюється мотивація.
Після запровадження цих методів можна констатувати наступні зрушення:
1. учні набули культури дискусії;
2. виробилося вміння приймати спільні рішення;
3. поліпшились вміння спілкуватися, доповідати.
Загалом інтерактивне навчання дає змогу наблизити викладання до нового, особистісно-зорієнтованого рівня.
З метою виявлення динаміки позитивного впливу технологій інтерактивного навчання на результати навчальних досягнень учнів було проведено мікродослідження : одну з тем на І курсі було подано без використання технології інтерактивного навчання, іншу-з її використанням. Результати показали, що з використанням форм і методів інтерактивного навчання зріс відсоток достатнього і високого рівнів володіння мовним матеріалом.


РОЗДІЛ ІІІ. Інформаційні технології
В останні роки все частіше піднімається питання про застосування нових інформаційних технологій у середній школі. Це не тільки нові технічні засоби, але і нові форми і методи викладання, новий підхід до процесу навчання. Модернізація освітньої галузі передбачає перехід від використання традиційних засобів передачі та отримання інформації, таких як ручка, друкований підручник, класна дошка і крейда до персонального комп'ютера, комп'ютерних класів з інтерактивними методами та засобами навчання (інтерактивні дошки і програмне забезпечення ) та інформаційного поля діяльності всесвітньої інформаційної мережі-Інтернет.
Умови та потреби сучасного життя зумовили виникнення нового напрямку у вивченні іноземної мови – застосування таких інноваційних технологій, як комп’ютеризоване навчання.
3.1. Принципи комп’ютеризованого навчання та головні дидактичні функції.

Комп’ютеризоване навчання на уроках іноземних мов реалізується на таких принципах, як:
індивідуалізація ( можливість персонально працювати з кожним учнем, ураховуючи його здібності, рівень знань, умінь та навичок);
диференціація ( можна обирати та пропонувати учням необхідні варіанти навчальних завдань певної складності й кількості та в такій послідовності, що відповідає їхнім пізнавальним можливостям, рівню знань та вмінь);
інтенсифікація( наявні різні засоби презентації навчального матеріалу, його структурування з широким залученням інтерактивних видів і форм робіт).
Серед головних дидактичних функцій, що можуть бути реалізовані з допомогою комп’ютерних технологій, треба зазначити такі:
пізнавальна
так, наприклад, використовуючи комп’ютерні технології, Інтернет та навчальні програми на яких відображені текст, звук, зображення, відео, можна отримати будь-яку необхідну інформацію. Це сприяє пізнавальній активності учнів.
розвивальна
робота учнів з навчальною програмою крім активації лексики сприяє розвитку таких необхідних пізнавальних процесів, як сприйняття, логічне мислення, пам'ять, уява.
тренувальна
з допомогою комп’ютерних програм учні мають можливість самостійно в нетрадиційній формі тренуватись та перевірити свій рівень знань та вмінь з певної теми, визначити конкретні прогалини, доопрацювати їх та виконати запропоновані завдання ще кілька разів з метою покращення своїх результатів.
діагностична
використовуючи комп’ютерні технології, учитель має змогу швидко здійснити контроль та з’ясувати рівень засвоєння навчальної теми.
комунікативна
під час роботи учнів з навчальними програмами, ведучи діалог з комп’ютером, учні долають бар’єр боязливості.
Метою використання навчальних комп’ютерних програм є навчання іноземних мов через наближення їх до реальних життєвих ситуацій
( головна мета комунікативного методу).
При створенні проектів – презентацій англійською мовою учні можуть використовувати будь – які матеріали на задану тему для розробки презентацій у Microsoft Power Point. Це завдання закріплює їх знання з інформатики та дає широку можливість для творчості. Всі учні працюють з ентузіазмом. Потім, на контрольному уроці, здійснюється захист проектів. На кожен проект відводиться 4-5 хвилин. У результаті учні самостійно починають активну комунікативну діяльність: ставлять один одному питання, дізнаються багато нового за темою. Завдання покращує обстановку на уроках англійської мови, сприяє покращенню мікроклімату для впровадження комунікативного методу як традиційними , так й інноваційними методами. Отже з цього можна сказати, що використання комп’ютерних технологій робить процес навчання інтенсивним, бо створює атмосферу змагання, виховує вміння співпрацювати. Такі уроки сприяють розвитку творчості, формуванню власних поглядів на проблеми, які слід вирішити. Під час цих занять школярі вчаться зіставляти, узагальнювати, розвивають мовлення. Таким чином, упровадження та застосування комп’ютерних навчальних програм на уроках іноземних мов – це:
ефективний допоміжний технічний наочно – слуховий засіб;
допоміжний засіб навчально – пізнавальної діяльності учнів;
засіб підвищення мотивації та бажання учнів вивчати іноземну мову;
швидкий та ефективний засіб оцінювання та контролю знань, умінь і навичок;
засіб підвищення інтерактивної та комунікативної діяльності.
Застосування комп’ютерів на уроках іноземної мови значно підвищує ефективність навчального процесу. При комп’ютерному навчанні засвоюється набагато більша кількість матеріалу, чим це робилося за той самий час в умовах традиційного навчання. Крім того, матеріал при використанні комп’ютера краще засвоюється . Комп’ютер забезпечує і всебічний контроль навчального процесу. Контроль, як відомо, є невід’ємною частиною навчального процесу і виконує функцію зворотного зв’язку між учнем і викладачем. При використанні комп’ютера для контролю якості знань учнів досягається і більша об’єктивність оцінки. Крім того, комп’ютерний контроль дозволяє значно заощадити навчальний час, тому що здійснюється одночасна перевірка знань всіх учнів. Сприятливі можливості створюють комп’ютери і для організації самостійної роботи учнів на уроках іноземної мови. Учні можуть використовувати комп’ютер як для вивчення окремих тем, так і для самоконтролю отриманих знань. Причому комп’ютер є самим терплячим педагогом, здатним скільки завгодно повторювати будь-які завдання, домагаючись правильної відповіді і, у кінцевому рахунку, автоматизації навички, що відпрацьовується.
3.2. Інформаційна система – Інтернет.
Спілкуючись у щирому мовному середовищі, забезпеченої Інтернет, учні виявляються в дійсних життєвих ситуаціях. Залучені в вирішення широкого кола значимих, реалістичних, цікавих і досяжних задач, школярі навчаються спонтанно й адекватно на них реагувати, що стимулює створення оригінальних висловлювань. Як інформаційна система, Інтернет пропонує своїм користувачам різноманіття інформації і ресурсів. Він являє собою велечезне джерело аутентичних текстів, відео- та інших матеріалів,які дають можливість не лише покращити свої мовні навички, а й підвищує їх упевненість у використанні мови як засобу отримання інформації, спілкування тощо.
Базовий набір послуг може містити в собі:
- електронну пошту (e-mail);
- телеконференції (usenet);
- відеоконференції;
- можливість публікації власної інформації, створення власної домашньої сторінки (home page) і розміщення її на Web-сервері;
- доступ до інформаційних ресурсів:
- довідкові каталоги (Yahoo!, InfoSeek/UltraSmart, LookSmart, Galaxy);
- пошукові системи (Alta Vista, HotBob, Open Text, WebCrawler, Excite);
- розмова в мережі (Chat).
Ці ресурси можуть бути активно використані на уроці іноземної мови. Однак не можна забувати про те, що Інтернет - лише допоміжний технічний засіб навчання. Існує безліч комп’ютерних програм, що допомагають вчителю іноземної мови й учням при оволодінні англійською мовою.
3.3. Комп’ютерні навчальні програми для підвищення ефективності
уроку іноземної мови.

ютерні навчальні програми мають багато переваг перед традиційними методами навчання. Вони дозволяють тренувати різні види мовної діяльності і сполучити їх у різних комбінаціях, допомагають усвідомити мовні явища, сформувати лінгвістичні здібності, створити комунікативні ситуації, автоматизувати мовні дії, а також забезпечують реалізацію індивідуального підходу й інтенсифікацію самостійної роботи учня.
Ось деякі з них.
а). Вивчення лексики.
При введенні і відпрацьовуванні тематичної лексики, наприклад покупки, продукти харчування, одяг і т.д., можна використовувати комп’ютерні програми “Triple play plus in English”, “English on holidays”, “English Gold’ і інші. Етапи роботи з комп’ютерними програмами наступні: демонстрація, закріплення, контроль.
б). Відпрацьовування вимови.
Багато навчальних програм передбачають режим роботи з мікрофоном. Після прослуховування слова чи фрази учень повторює за диктором і на екрані з’являється графічне зображення звуку диктора й учня, при порівнянні яких видно всі неточності. Учень прагне домогтися графічного зображення вимовленого звуку максимально наближеного до зразка.
в). Навчання діалогічної мови.
Приклад роботи з діалогами комп’ютерної програми „Triple play plus in English”. З запропонованих 12 діалогів, вибирається один, наприклад „У кафе”. На екрані з’являються кілька картинок - сцен даного діалогу.
г). Навчання написання листа.
Цей вид роботи вирішує відразу дві задачі: правильне написання англійських слів і освоєння клавіатури. Комп’ютерна навчальна програма „Bridge to English” допомагає вирішити ці задачі. Майже кожне завдання передбачає друкування на клавіатурі англійських слів і речень.
д). Відпрацьовування граматичних явищ.
Усі навчальні комп’ютерні програми так чи інакше передбачають відпрацьовування визначених граматичних структур. У програмі „Bridge to English” 20 уроків, і в кожнім уроці відпрацьовуються свої граматичні явища: стверджувальні, негативні і питальні речення, ступені порівняння прикметників, дієприкметник, займенники sоmе, any, структури there is / there are, прийменники і т.д. Усі види роботи одного уроку спрямовані на відпрацьовування визначеного граматичного явища.
Складання тестів по граматиці, використовуючи комп’ютер, допомагає учням краще освоїти граматичний матеріал. Старшокласники розробляють свої комп’ютерні програми на перевірку лексичних і граматичних знань учнів.
Хочемо відзначити, що дуже важливим є використання комп’ютера в навчальній діяльності учнів, яке сприяє розвитку здібностей, пам’яті, просторової уяви, творчого нестандартного мислення, підвищує інтерес до навчання. Життя учня стає цікавішим. Проведення уроків з використанням інформаційних технологій робить процес навчання цікавішим і інтенсивним. Але слід зауважити, що комп’ютер не заміняє вчителя, а тільки доповнює його. Комп’ютер природно вписується в життя школи і є ще одним ефективним технічним засобом, за допомогою якого можна значно урізноманітнити процес навчання. Кожне заняття викликає в дітей емоційний підйом, навіть невстигаючі учні охоче працюють з комп’ютером.
Також можна сказати, що Інтернет є важливим джерелом, з якого вчитель може знайти інформацію на будь- які теми уроків, ігри, завдання, конкурси, конспекти уроків.
Тож, застосування на заняттях комп’ютерних навчальних програм – це досить ефективний та доцільний засіб у навчанні іноземних мов, спрямований на розвиток комунікативних здібностей учнів.










РОЗДІЛ IV. Використання інноваційних технологій У позакласній діяльності з іноземної мови.
Духовне життя дитини повноцінне лише тоді, коли вона живе у світі гри, казки, музики, фантазії, творчості, без цього вона зав’яла квітка.
В.Сухомлинський

Сьогодні в центрі уваги школи - учень, його особистість, неповторний внутрішній світ. Тому основна мета сучасного вчителя - вибрати методи і форми організації учбової діяльності учнів, які оптимально відповідають поставленій меті розвитку особи.
Загальною стратегією навчання іноземних мов є комунікативний підхід, який зумовлює практичну мету навчання іноземних мов, а саме: оволодіння іншомовним міжкультурним спілкуванням шляхом формування і розвитку міжкультурної комунікативної компетенції.
Завдання вчителя полягає в тому, щоб створити умови для практичного опанування мови для кожного учня, вибрати такі методи навчання, які б дозволили кожному учневі проявити свою активність, свою творчість. Завдання вчителя - активізувати пізнавальну діяльність учня в процесі вивчення іноземної мови.
Здібності дітей найповніше розкриваються в неофіційних ситуаціях, тобто в позакласній діяльності. Позакласна робота з іноземної мови має велике загальноосвітнє, виховне та розвиваюче значення. Ця робота не лише поглиблює і розширює знання іноземної мови, але й сприяє розширенню культурологічного кругозору школярів, розвитку їх творчої активності, естетичного смаку і, як наслідок, підвищує мотивацію до вивчення мови та культури іншої країни.
При організації та проведенні позакласного заходу від учителя вимагається ретельне, вміле спостереження та вивчення інтересів учнів, врахування їх вікових та психологічних особливостей, їх інтересів.
Вибір теми позакласного заходу для того чи іншого рівня навчання визначається, з одного боку, обсягом мовного матеріалу, з іншого боку, рівнем загальноосвітньої підготовки учнів, можливістю реалізації деяких міжпредметних зв'язків. Необхідно максимально використовувати знання та вміння учнів, набуті ними в процесі навчання та участі в позакласній роботі, мінімально завантажувати їх заучуванням нового матеріалу, особливо такого, який містить незнайомі лексичні одиниці та граматичні явища.
Позакласні заходи мають величезне значення для засвоєння школярами навчального матеріалу і оволодіння додатковими знаннями з іноземної мови з використанням доступних і цікавих методів.
4.1. Принципи організації позакласної роботи з іноземної мови
Принципи позакласної роботи - вихідні положення, які визначають вимоги до її змісту, методів і організаційних форм. Вони відповідають цілям та завданням усієї позакласної роботи з іноземної мови у школі та ілюструють суть педагогічної діяльності вчителя – організатора позакласної роботи.
Основними організаційними принципами позакласної роботи з іноземної мови є принципи добровільності та масовості, принцип урахування і розвитку індивідуальних особливостей та інтересів учнів, принцип зв'язку позакласної роботи з уроками .
Принцип добровільності полягає в тому, що учні включаються в позакласну роботу за власним бажанням. Цей принцип має свою особливість: учень, який сам визначив свою участь в тому чи іншому вигляді позакласної діяльності, бере на себе добровільне зобов'язання продовжувати вивчення іноземних мов, що буде вимагати від нього додаткових зусиль.
Принцип масовості передбачає активну участь у позакласних заходах найбільшої кількості учнів з різним рівнем володіння іноземною мовою. Принцип врахування та розвитку індивідуальних особливостей та інтересів учнів передбачає врахування в контексті діяльності учнів їх власного досвіду, інтересів, бажань, нахилів, світогляду,емоційно-чуттєвої сфери і статусу особистості в колективі.
Принцип урахування і розвитку індивідуальних особливостей та інтересів учнів теж має істотне значення. Знання властивостей особистості того чи іншого віку дає можливість правильно визначити зміст і форму позакласної діяльності з іноземної мови.
Принцип зв'язку позакласної роботи з уроками перш за все полягає в тому, щоб забезпечити єдність практичних, розвиваючих і виховних цілей позакласних занять та уроків. Він також передбачає зв'язок навчальних матеріалів, які використовуються в позакласній роботі, з матеріалом діючих навчально-методичних комплексів з іноземної мови.
Позакласна робота базується на володінні учнями навичками та вміннями, набутими на уроках іноземної мови, тому дуже важливим є те, щоб учні якнайповніше використовували ці навички та вміння під час позакласного заходу. Разом з тим позакласна робота може позитивно впливати на навчальну діяльність учнів з іноземної мови.
Вищезгадані принципи можна доповнити принципами комплексності, захопленості та розвитку ініціативи і самодіяльності.
Принцип комплексності може забезпечити єдність і взаємозв'язок морального, естетичного, трудового та фізичного виховання. Позакласна робота з іноземної мови повинна виховувати щирого громадянина, який з повагою ставиться до своєї країни і країні, мову якої він вивчає. Цей громадянин повинен бути чесним, порядним, розуміти людей, з якими спілкується, поважати і розуміти носіїв іноземних мов. На позакласних заходах необхідно прищеплювати учням любов до прекрасного, вчити виконувати пісні, слухати і розуміти музику, добре оформляти альбоми, стінгазети, виготовляти костюми і різний реквізит до вистав.
Принцип захопленості пов'язаний з вибором конкретних цікавих прийомів, які сприяють ефективному досягненню поставлених завдань, а також зі змістом навчальних матеріалів, які можуть бути новими, незвичайними, захоплюючими, здебільшого країнознавчого характеру.
Принцип розвитку ініціативи та самодіяльності передбачає стимулювання та розвиток у школярів самодіяльності та ініціативи в роботі. Саме в позакласній роботі вчитель може дати учням можливість самостійно використовувати свої знання та вміння, дозволити робити все, що стосується підготовки та проведення позакласного заходу,вміло і непомітно керуючи цим процесом. Самодіяльність - це основа творчості, а саме творче задоволення в роботі завжди сприяє бажанню працювати краще, знати іноземну мову досконаліше.
Ініціатива може стати життєвою позицією кожного учня. Учителю необхідно спонукати своїх учнів до того, щоб вони самі вибрали тематику і форми позакласного спілкування.
Всі вищеназвані принципи доповнюють один одного і в комплексі забезпечують цілеспрямований, послідовний, систематичний і разом з тим різнобічний вплив на розвиток особистості.

4.2. Форми позакласної виховної роботи з іноземної мови
У методичній літературі і в практиці школи традиційно розрізняють три форми позакласної роботи: індивідуальні, групові та масові. В основу такого розподілу покладена ознака кількісного охоплення учасників.
Індивідуальна позакласна робота проводиться з окремими учнями,які готують повідомлення або доповідь про країну, мова якої вивчається, про знаменні дати та події, видатних людей, розучують вірші, пісні, уривки з літературних творів іноземною мовою, виготовляють наочні посібники, оформляють стінгазети, альбоми, стенди і т.п. Індивідуальна робота може проводитися постійно або епізодично.
Групова форма позакласної роботи має чітку організаційну структуру і відносно постійний склад учасників, об'єднаних спільними інтересами. До цієї форми належать різноманітні гуртки: мовні, вокальні, драматичні, перекладачів, філателістів, позакласного читання та т.п. Позитивно зарекомендували себе комбіновані гуртки, де поєднуються різні види діяльності, наприклад, розучування пісень та підготовка інсценівок, позакласне читання і перегляд діафільмів з подальшим обговоренням переглянутого. Заняття в гуртках, як правило, проводяться регулярно.
Масові форми позакласної роботи не мають чіткої організаційної структури. До них відносять такі заходи як вечори художньої самодіяльності, фестивалі, конкурси, карнавали, тематичні вечори, тощо. Ці заходи проводяться епізодично.
За змістом можна виділити такі форми позакласної роботи з іноземних мов:
1) змагальні,
2) засоби масової інформації,
3) культурно-масові,
4) політико-масові.
Кожна група зазначених форм передбачає конкретні заходи.
Заходи змагального характеру - конкурс, гра, олімпіада,вікторина та інші. Засоби масової інформації - стінгазета, оголошення,бюлетень, усний журнал, дайджест, виставка, вікторина тощо. Заходи культурно-масового характеру, вечір-свято, присвячене народним традиціям рідної країни або країни, мова якої вивчається; вечір-портрет,присвячений життю та діяльності відомих письменників, поетів, композиторів, акторів тощо; вечір-зустріч з цікавими людьми; вечори-хроніки , присвячені визначним подіям. Заходи політико-масового характеру: форум, фестиваль, прес-конференція, ярмарок солідарності, телеміст та інші.
Особливою популярністю серед школярів користуються клуби веселих і кмітливих (КВК), які передбачають проведення цікавих конкурсів,виконання пісень, віршів, розгадування загадок, кросвордів, ребусів з зоровою опорою у вигляді плакатів, картин, діафільмів. Кожна команда, яка бере участь у КВК, має свій девіз, емблему, пісню та форму.
Як "домашнє завдання" учасники клубу готують інсценування творів відомих зарубіжних письменників і драматургів, народних та всесвітньо відомих казок.
Доцільно виділити таку форму позакласної роботи як Тиждень іноземної мови. Ця форма за своїм характером є масовою, тому що передбачає участь у ній широкого контингенту учнів, а за своєю структурою є комплексною, тому що містить комплекс різних за змістом та формою заходів, які відбуваються в певний період часу і спрямовані на реалізацію завдань комплексного підходу до виховання учнів.
Тиждень іноземної мови в училищі, як комплексна форма ,повинна сприяти цілеспрямованій організації і систематизації усієї позакласної роботи з іноземної мови у школі, активізації роботи гуртків, для яких Тиждень стає своєрідним творчим звітом, сприяє формуванню творчих відносин між учнями, вчителями та батьками, які взаємодіють в процесі підготовки і проведення Тижня. Тиждень іноземної мови проводять у певний період навчального року за попередньо складеною програмі, яка визначає мету, зміст і форму кожного з його компонентів. Тематика заходів у рамках Тижня повинна бути цікавою, пізнавальною, доступною, пов'язаною з навчальним матеріалом і відповідати віковим особливостям учнів, рівню їх мовної підготовки.
Зразок плану проведення Тижня іноземної мови в училищі:
День тижня
Зміст роботи
Відповідальний

Понеділок
Оголошення по радіо училища про відкриття тижня. Відкриття
1 курс;2 курс.

Вівторок
Виставки стінгазет. Святковий концерт. Вікторина, присвячена звичаям і традиціям країни, мова якої вивчається
1 курс;2 курс.

Середа
Рольова гра "Телеміст" (між столицями рідної країни та країни, мова якої вивчається)
1 курс;2 курс.

Четвер
Літературно-музичний вечір
1 курс;2 курс.

П'ятниця
Підсумки Тижня
Оргкомітет

Як окрему форму позакласної роботи з іноземної мови можна виділити листування учнів. Вона має не тільки велике виховне, але і практичне значення, оскільки сприяє розвитку мовлення учнів. Листування дає можливість учням практично використовувати іноземну мову як засіб спілкування та отримувати додаткову інформацію до тем програми. Щоб листування сприяло розвитку не тільки письмового, а й усного мовлення учнів, на засіданнях гуртка або секції клубу заслуховується інформація іноземною мовою, про яку йдеться у листі, влаштовуються виставки листів, під час яких коментується їх зміст. Організаційним центром цієї роботи є "Шкільний поштамт", який допомагає учням в листуванні, надає інформацію про те,як правильно оформити листа (написати адресу, дату і т.п.), пропонує адреси закордонних друзів, які бажають спілкуватися в листуванні, консультує з приводу вживання мовного матеріалу, характерного для епістолярної форми спілкування.
Як показує практика, види позакласної роботи, які забезпечують оптимальні результати, повинні мати такі характеристики:
. інформативність і змістовність, які сприяють реалізації практичних та загальноосвітніх цілей позакласної роботи;
. комунікативна спрямованість: усі види позакласної роботи повинні забезпечувати користування іноземною мовою як засобом отримання і передачі інформації в типових природних ситуаціях спілкування;
. ситуативність: переважна більшість видів позакласної роботи повинна включати "набір" ситуацій, які є предметним фоном і стимулом до цілеспрямованих мовних вчинків;
. орієнтація завдань на підвищення мовної активності учнів;
. емоційність форм і способів реалізації, яка сприяє підвищенню інтересу учнів до іншомовної діяльності.





4.3. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]




Основне завдання у роботі з учнями, що починають вивчати іноземну мову – формування пізнавального інтересу до предмета. Ця проблема стоїть гостро, оскільки у учнів жива допитливість не завжди стає стійким інтересом до навчання. І якщо на початковому етапі не вдасться його сформувати, то домогтися цього пізніше буде набагато важче. Відомо, що учні, байдужі до навчання, швидко відстають від своїх однокласників. А прогалини у знаннях ускладнюють подальше засвоєння матеріалу. Враховуючи це, вчитель намагається зробити все, щоб початковий етап у навчанні іноземної мови був захоплюючим і цікавим.
Важлива роль у цій справі належить методу театральної педагогіки, головним засобом якої є драматична гра, мовна діяльність, мотивація, відсутність примусовості. Це глибоко особистісна індивідуалізована творча діяльність, навчання і виховання в колективі і через колектив, розвиток психічних функцій і здібностей учнів через розваги.
У процесі постановки вистави можна здійснити різні організаційні форми роботи: індивідуальну, парну, групову, колективну. Театр може активізувати велику кількість учнів. З його допомогою можна вирішувати одне завдання (удосконалювати лексичні, граматичні, фонетичні навички) або цілий комплекс завдань (формувати мовні навички, розвивати спостережливість, увагу, творчі здібності). Мовний матеріал вистави повинен відповідати мовним можливостям учнів. Якщо оперування ним викличе труднощі, діти швидко втратять інтерес до такої гри. Не всі учні можуть бути активними учасниками гри, але всі бажаючі повинні брати в ній участь. Театр розвиває у дітей почуття колективізму, вчить їх уболівати один за одного. Проте у грі проявляються не тільки позитивні, але і негативні риси дітей. Вчитель повинен слідкувати за тим, щоб не допускати зарозумілості, зловтіхи, нездорового суперництва щодо тих, у кого не все так добре вдається. Він повинен засуджувати такі вчинки, пояснювати учням, чому ці вчинки негативні, і виховувати в них правильне ставлення до своїх товаришів, до колективу. Важливе однакове і доброзичливе ставлення вчителя до всіх учасників театру, служить доброю розрядкою. Адже метод театральної педагогіки базується на драматизації навчання, на мовній діяльності, на мотивації. Це глибоко особиста творча діяльність.
Розмовляти, спілкуватися – це у певній мірі грати роль, що залежить від різних обставин та осіб, які зустрічаються. Ми знаємо, як звертатися до інших рідною мовою згідно з суспільними нормами, закладеними з дитинства. Але в іноземній мові ми знаходимося на невідомій сцені. Ми вивчаємо, випробовуємо не тільки «текст», а й жести та міміку, що його супроводжують. Працювати над лексикою, синтаксисом і фонетикою, використовуючи дошку або комп’ютер, недостатньо, щоб виконувати цю нову роль, оскільки мова – сукупність не тільки ритму і звучання, але і поглядів, жестів, емоцій, гри і творчості. Ніякого учительського столу, ніяких учителів. Починаючи з цього моменту, спілкування проходить на рівних – за допомогою поглядів, жестів та слів.
Є різні за складністю п’єси згідно з віковими та навчальними можливостями учнів. Спочатку беруться невеличкі за обсягом інсценівки за мотивами добре відомих учням казок. Лексика та граматичні форми, використані у п’єсах, повинні відповідати вимогам навчальної програми з іноземної мови. Слід підбирати п’єси, які написані простою розмовною мовою, враховуючи рівень підготовки учнів. Лексика повторюється, і найбільш поширені вирази учні запам’ятовують без великих зусиль. Поступово мовний матеріал ускладнюється зі збільшенням кількості сюжетних ліній.
Робота над п’єсою починається з підбору дійових осіб. При цьому важливо враховувати не тільки бажання дітей, але й їхні можливості. Далі йде надзвичайно трудомісткий етап – розучування ролі з кожним виконавцем окремо. Працюючи над роллю, треба домогтися того, щоб учень осмислив її, добре уявляв зображувану ним особу, її манери, голос, інтонацію. Учень повинен відпрацювати роль із фонетичного боку.
Третій етап підготовки вистави – це робота над мізансценами під час загальних репетицій за сценами і актами. Практика доводить, що протягом загальних репетицій «маленькі актори» повторюють не тільки текст своєї ролі, а й без зайвих зусиль запам’ятовують роль своїх партнерів, а часто і весь текст п’єси.
Після загальних репетицій було б доцільно робити загальний «прогін» усієї вистави з урахуванням зміни декорацій. Після цього настає день прем’єри, на яку запрошують учителів, батьків, учнів.
Робота над виставою об’єднує великий колектив учнів: акторів, декораторів, музичних акомпаніаторів та операторів (освітлення, технічне озвучення і т.д.).
Враховуючи можливості училища, слід добирати такі вистави, які не вимагають складних декорацій. Одні і ті ж декорації можна використовувати для кількох композицій. Декорації і костюми виготовляються самими учнями за допомогою батьків та вчителів, при цьому використовується старий одяг, шпалери і т.д.
Усі вистави вимагають музичного супроводу, який підбирає вчитель. До того ж, у кожному класі є діти, що займаються музикою і залюбки будуть акомпанувати під час вистави. Крім того, слід використовувати і технічні засоби.
Театралізована інсценівка в училищі слугують не тільки розвагою для дітей, а й засобом вивчення мови, вироблення в учнів мовних навичок та вмінь, одним з основних способів розвитку творчості та уяви. Такий вид діяльності розвиває у дітей сенсорне сприймання, інтелектуальну, емоційну, рухову та мотиваційну сфери.
Театралізовані інсценівки в позакласній роботі з англійської мови сприяють вирішенню цілого ряду навчальних завдань, серед яких основними вважають навчання живої розмовної мови, придбання відомої свободи в звертаннях, привчання виступати перед суспільством в якості оратора. Ці інсценівки є театром користі та справи, а також разом з цим – театром задоволення і розваги.

Учні першого та другого курсів, які характеризуються підвищеним інтересом до навчання. Це зумовлено тим, що складається нова мотиваційна структура навчання. Старшокурсники розглядають навчання як необхідну базу, передумову майбутньої професійної діяльності. Таке ставлення до предмету навчання основане на розвитку психічних процесів учнів старших курсів. Особливу увагу приділяють розвитку пам’яті, уяви та мислення. І саме цьому сприяють театралізовані інсценівки.
Які ж переваги такого виду позакласної роботи з іноземної мови? У дітей покращується вимова, з’являється автоматизм у розмовній мові, посилюється мотивація, а головне – зникає психологічний бар’єр у спілкуванні з носіями мови.
4.4. Використання Інтернет-контенту на уроці та в позакласній роботі з іноземної мови.

За останні роки необхідність використання новітніх інформаційних технологій значно збільшилась. Це не лише нові технічні засоби, але й нові форми й методи викладання, новий підхід до процесу навчання. Технічний процес стрімко крокує вперед. Вітчизняні педагоги та методисти ще не повністю освоїли та ввели в практику використання в навчальному процесі комп’ютерних технологій, а життя вже вимагає широкого залучення та використання Інтернет-контенту. На даний момент перед усіма педагогами стоїть задача навчитися використовувати всесвітню мережу з метою оновлення, осучаснення змісту освіти. Інтернет відкриває нові, раніше невідомі можливості для вдосконалення викладання навчальних предметів, розширення змісту позакласної та позашкільної освіти, самоосвіти всіх учасників навчально-виховного процесу.
Можливості використання Інтернет-контенту надзвичайно великі. Глобальна мережа Інтернет створює умови учням та вчителям для отримання будь-якої інформації з різних частин світу: країнознавчий матеріал; новини з життя молоді й країн; відомих людей усього світу; доступ до статей, газет, журналів, книг, аудіо- та відеоматеріалів різного характеру.
На уроках англійської мови за допомогою Інтернету можна розв’язати цілий ряд дидактичних задач: формувати навички та уміння читання, використовуючи матеріали глобальної мережі; вдосконалювати уміння письмового мовлення; поповнювати словниковий запас; формувати та підтримувати стійку мотивацію до вивчення іноземної мови; розширити кругозір учнів; налагоджувати та підтримувати зв’язки і контакти зі своїми однолітками в будь-якій країні світу.
Та й в позакласній роботі з іноземної мови актуальність використання мережі Інтернет надзвичайно висока. Освоєння методів та навичок роботи з Інтернет-ресурсами надасть учителю можливість покращити, урізноманітнити, осучаснити методи та прийоми роботи, підвищити мотивацію до вивчення предмета. Для учнів це можливість брати участь у тестуванні, конкурсах, вікторинах, олімпіадах, які проводяться в мережі Інтернет, листуватися з однолітками з різних країн, брати участь в чатах, відео конференціях, отримувати доступ до друкованої інформації, аудіо - та відеоматеріалів при підготовці до шкільних вечорів, інших заходів, присвячених видатним подіям і людям.
Розробляючи завдання, потрібно пам’ятати, що воно не повинно просто інтерпретувати те, що можна було б зробити і без Інтернету. Учні значно виграють у тому випадку, якщо вправи тренують різні види навчання, дають реальну можливість для комунікації й сприяють взаємодії та співпраці. Завдання мають давати учням можливість оцінювати, рецензувати, публікувати, порівнювати, моделювати, створювати, досліджувати, висувати гіпотези, організовувати, сперечатися, брати інтерв’ю, слухати, дивитися, спостерігати, переказувати, експериментувати, грати й робити доповіді.
У цьому випадку завдання даного типу будуть сприяти формуванню та розвитку інформаційної компетенції учнів.
Можна створити безліч завдань різного рівня складності для розвитку навичок усного мовлення, письма та аудіювання.
Організація Інтернет-завдань зазвичай проходить у три етапи: підготовчий, робота з ресурсами мережі Інтернет, робота поза мережею Інтернет:
1. Підготовка – розвиток навичок говоріння, актуалізація раніше отриманих знань, вивчення лексики, мотивація й налаштування учнів на подальшу роботу, введення в тему.
2. Робота в мережі Інтернет – пошук у мережі, читання й письмо, обробка специфічної інформації й занесення її в бланки для відповідей, пошук відповідей на питання і т. д. На цьому етапі, учні мають чітко розуміти, що їм потрібно зробити й скільки часу в них є на виконання завдання.
3. Робота на засіданні гуртка поза мережею Інтернет – обмін отриманою інформацією, обговорення того, що учні знайшли, дізналися, виконали чи не виконали під час роботи в мережі.
Нижче, в якості прикладів, наведені два можливі варіанти завдань.
І. «Пошук друга по листуванню» (1 курс).
Мета завдання: розвиток навичок пошукового читання, читання з повним розумінням і письмом.
1 етап. Учні обговорюють інформацію, яку вони могли б подати про себе на сайт пошуку друзів по листуванню. Повторюється лексика з теми «Знайомство», «Зовнішність», «Хобі».
2 етап. Учні повинні вийти на сайт http://its-online.com, визначитися з вибором друга по листуванню з урахуванням їх інтересів. Вони повинні прочитати інформацію, залишену дітьми на сайті, і заповнити таблицю про двох чи трьох людей, які їх найбільше зацікавили.
Name
Age
Eyes
Hair
Built
Can
Like
Dislike
Want
3 етап. Учні діляться в групах результатами своєї роботи. Розповідають про те, кого вони обрали своїм другом по листуванню й чому. У якості домашнього завдання вони пишуть відповідь своєму потенціальному товаришеві по листуванню, а на наступному занятті гуртка надсилають його. Якщо час дозволяє, учні можуть зробити це відразу.
І. «Dream Holyday Destination» (2 курс). Мета завдання: розвиток навичок пошукового читання з метою виокремлення конкретної інформації й читання з повним розумінням прочитаного, розвиток навичок аудіювання, письма й говоріння.
1 етап. Учні повинні прослухати розповідь учителя про країну й занести до картки інформацію про місцезнаходження, особливості, столицю, мову, грошову одиницю, клімат, визначні місця, можливі способи проведення вільного часу, традиції, їжу. Розповідь учителя супроводжується показом презентації, фотографій на екрані. Діти відповідають на запитання про країну, використовуючи зроблені ними записи.
2 етап. Діти діляться на групи. Вони повинні відвідати сайт http://www.lonelyplanet.com і знайти інформацію про країну, місто, до яких вони хотіли б поїхати. Інформацію потрібно занести до таблиці.
3 етап. Учні повинні зробити опис обраного місця проведення канікул і оформити інформацію для інших туристів у вигляді презентації, виконаної за допомогою програми Power Point.
Для подальшої роботи вчителі англійської мови можуть використати книгу Гевіна Д’юдені «The Internet and the Language Classroom», яка містить великий підбір завдань на основі ресурсів Інтернету . А ще можна скористуватися наступними сайтами: British Council. [http://www.britishcouncil.org/kids; [[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ];. http://www.plastilin.ua/m1/ru/index; [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]]; [http://www.starfall.com/], [http://www.bbc.co.uk/worldservice/learningenglish/] [pearsonlongman.com], childrenspicturedictionary.com.
Усі переваги роботи з використанням Інтернет-контенту на уроці та в позакласній роботі очевидні. Однак, плануючи та готуючись до заходу з використанням мережі Інтернет, слід завжди оцінювати, наскільки це виправдано і чи немає інших, більш ефективних засобів досягнення поставленої мети. Організовуючи роботу на основі Інтернету, слід пам’ятати, що така робота потребує ретельного відбору вчителем матеріалів, попередньої їх обробки і, звичайно, сучасних педагогічних технологій, які відповідають принципам особистісно орієнтованого навчання і, відповідно, проблемній направленості усього процесу. Інакше, існує вірогідність того, що технократичний підхід, тобто захоплення використанням інформаційних технологій заради них самих, змістить убік цілі навчання іноземній мові, їх специфіку.

Позакласна робота з іноземної мови має велике загальноосвітнє, виховне та розвиваюче значення.
Ця робота не тільки поглиблює і розширює знання іноземної мови, але й сприяє розширенню культурного кругозору, ерудиції школярів,розвитку їх творчої активності, духовно-моральної сфери, естетичних смаків і, як наслідок, підвищує мотивацію до вивчення мови і культури іншої країни і крізь призму цих знань більш активно освоювати культуру своєї країни. Правильно організована позакласна діяльність робить можливим розширення потенційного словника учнів, охоплює велике коло проблем і питань, які виходять за межі шкільної програми. Крім того, позакласна робота дозволяє залучити учнів до неформального вивчення іноземної мови, коли максимально враховуються їхні особисті потреби, оскільки вони самі обирають той чи інший гурток або беруть участь у певному заході.
Психологами та методистами доведено, що позакласна робота стимулює учнів до поглибленого вивчення мови з використанням резервів кожної особистості окремо й усього колективу гуртка чи класу в цілому. Учні, які з різних причин не можуть реалізувати себе на уроці, мають можливість розкрити свої приховані здібності під час позакласної роботи, адже саме тоді створюється спеціальна атмосфера взаєморозуміння, співробітництва, довіри, взаємодопомоги.
Нестандартні форми проведення позакласної роботи надихають учнів на самовдосконалення: пошуку даних для заповнення інформаційних прогалин, поглиблення одержаних знань, розвитку мовної та мовленнєвої компетенції.
Знання іноземної мови завжди були ознакою високої культури, освіченості. Невипадково кажуть: «Скільки мов ти знаєш, стільки разів ти людина».
Дуже хотілося б, щоб наші учні після закінчення середньої школи вміли вільно вести бесіду з іноземцями, щоб їх мова була колоритною: насиченою ідіомами, фразеологізмами, прислів’ями, крилатими виразами, щоб вони знали пісні відомих виконавців, вірші відомих сучасних поетів. А вивчити мову настільки глибоко дітям допоможе участь у позаурочній діяльності. Важливо також розповідати їм про англійські традиції, звичаї та обряди, оскільки
когнітивний вид діяльності допомагає учням краще зрозуміти поведінку носіїв мови.
Організація свят, позакласних заходів у стилі англійських традицій це ще одна сходинка до успіху у вивченні іноземної мови.
Навчати можна різними способами, різними методами, але кінцевий результат має бути один учні повинні вміти застосовувати знання на практиці.


ВИСНОВКИ:


Сучасний стан міжнародних зв’язків України, вихід її до європейського та світового простору зумовлюють розглядати іноземну мову як важливий засіб міжкультурного спілкування.
Навчання учнів іноземної мови передбачає оволодіння ними комунікативною компетенцією, яка формується на основі взаємопов’язаного мовленнєвого, соціокультурного й мовного розвитку учнів, що вимагає впровадження в навчально-виховний процес інтерактивних технологій.
Умовою ефективності застосування інтерактивних технологій у навчанні іноземної мови є різноманітність видів діяльності й оцінювання, зв'язок із реальним життям, у якому діти планують використовувати іноземну мову, взаємонавчання учнів, об’єднання учнів різного рівня мовленнєвої підготовки.
Результатом використання інтерактивних технологій є підвищення рівня сформованості основних видів комунікативної компетенції в учнів, їхніх навчальних досягнень з предмета та поліпшення якості освіти.
Оволодіння комунікативною і міжкультурною компетенцією неможливо без практики спілкування, і використання ресурсів Інтернет на уроці іноземної мови в цьому змісті просто незамінні: віртуальне середовище Інтернет дозволяє вийти за тимчасові і просторові рамки, надаючи її користувачам можливість автентичного спілкування з реальними співрозмовниками на актуальні для обох сторін теми.
Крім цього, використання комп’ютерних технологій у викладанні іноземних мов дозволяє відійти від традиційних форм навчання й підвищити індивідуалізацію навчальної діяльності учнів, оптимізувати засвоєння мовних структур і граматичних правил, а також подолати монотонність заняття під час формування мовленнєвої та комунікативної компетенції учнів у процесі навчання іноземної мови. Позакласна робота також сприяє підвищенню якості знань учнів, допомагає закріпити, розширити й поглибити ці знання, створює умови для здійснення комплексного підходу до всього виховання учнів, розвиває їхні творчість, ініціативу й самостійність.




СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Барменкова О.І. «Про роботу над проектом за [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] Happy English 2» ИЯШ, 1997, № 3
2. Басай Надія „Добрий день!“: робочий зошит до підручника з нім. мови для 7 кл. загальноосвітніх навч. закл. (6-й рік навчання) / Київ, видавництво «Освіта», 2009
3. Владимирова Л.П. Интернет на уроках иностранного языка // Иностранные языки в школе. – 2003. – № 3. – С. 39–41.
4. Гальскова Н.Д. Сучасна методика навчання іноземних мов М., 2000.
5. Гаргано В.Є. Досвід педагогічного проектування на заході і в Росії// Сибірський вчитель, 2004 № 2
6. Гузєєв В.В. Метод проектів як окремий [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] інтегративної технології навчання / / Директор школи, 1995. - № 6
7. Гузєєв В.В. Розвиток освітньої технології. - М., 1998
8. Довідник учителя німецької мови в запитаннях та відповідях/ Авт.-упорядн. С. Ф. Корогодіна, О. С. Любченко.- Х.: Веста: Видавництво «Ранок» .2006.- 576
9.Журнал «Педагогічна Сумщина» №4, видавництво «НОТА БЕНЕ» 2003 с.17-23 стаття «Демократизація сучасної школи на засадах інтерактивної взаємодії»
10. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання /Науковий редактор українського видання доктор пед. наук, проф. С. Ю. Ніколаєва.-К.: Ленвіт 2003.- 273 с.
11.Кириленко Р. О., Орап В. І. Фантастична німецька: Підручник з німецької мови для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. (6-й рік навч.) – К.: Генеза, 2007.- 200с.
12. Копилова В.В. Методика проектної роботи на уроках англійської мови. М., 2003
13. Коптюг Н. М. Три подхода к работе в Интернет // Интернет-журнал "Эйдос". - 1999. - 23 декабря [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].
14. Коряковцева Н.Ф. Сучасна методика організації самостійної роботи тих, хто вивчає іноземну мову. М., 2002
15. Методологія навчального проекта. Матеріали міського методичного семінару. - М.: МІКПРО, 2001
16. Низенко К.М. Розвиток комунікативних здібностей учнів 7 -9 класів засобами використання інноваційних технологій на уроках //Англійська мова та література. – Травень 2010. - №13.
17. Новікова Т. Проектні технології на уроках і в позаурочній діяльності // [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], 2000. - №7
18. Подопригорова Л.А. Использование Интернета в обучении иностранным языкам. // Иностранные языки в школе. – 2003. – №. 5. – С. 25–31.
19. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 2-12 Іноземні мови. – Ірпінь, 2005.
20. Рекомендації Ради Європи з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання. – Ленвіт, 2003.
21. Ружин Е.М., Колесник И.Г и др. Внеклассная работа по иностранному языку в школе. - К.: Рад. школа, 1985.
22. Салтівська Г.М. Лінгводидактичний підхід до проектної методикою в молодших класах. П'ятигорськ, 1997
23. Синенко В.Я. «Педагогічне проектування як засіб підвищення якості освіти» / / Сибірський вчитель, 2004
24. Сысоев П.В., Евстигнеев М.К. Современные учебные Интернет-ресурсы в обучении иностранному языку // Иностранные языки в школе. – 2008. – № 6. – С. 2–9.
25. Тамаровська Л.А. Відеокурс англійської мови для дітей "Muzzy Comes Back" // Іноземні мови. - 1996. - №4.
26. Тесліна С.В. «Проектні форми роботи на уроці англійської мови» ИЯШ, 2002, № 3
27. Туркіна Н.В. «Робота над проектом під час навчання англійської мови», ИЯШ, 2002, № 3
28. Хоменко Е.Г, Марчук Л.Т. Тиждень англійської мови в середній школі //Наук.-метод, збірник "Методика викладання іноземних мов". -К.: Рад. школа, 1986-Вип. 15.-С. 17-21.
29. Хоменко Е.Г., Овсієнко Т.П. Тиждень англійської мови в початковій школі // Іноземні мови. - 1996. - № 1.Belz, J. A., Thorne, S. L. Computer-mediated Intercultural Foreign Language Education. Boston, MA: Heinle & Heinle, 2006.
30. Чечель І.Д. Метод проектів або як позбавити вчителя обов'язків всезнаючого оракула / / Директор школи, 1998 .- № 3
31. Чуракова О.В,, І. С. Фішман . Компетентнісно-орієнтований підхід до освіти: [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]., Випуск1, [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], 2002
32. Ястребцева Є.М. «Як народжується проект: З досвіду впровадження [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] і організаційно-педагогічних нововведень». М., 1995
33. Brandl Klaus, Communicative Language Teaching In Action: Putting Priciples to Work. Upper Saddle River, NJ: Pearson Prentice Hall, 2007.
34. Johnson Lewis. Internet Options in the Classroom [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
35. Jutta Douvitsas-Gamst, Mьllrose, Sigrid Xanthos-Kretzschmer, Athen „Das neue Deutschmobil” . Підручник для вивчення німецької мови для дітей і підлітків: Навчальний посібник.- Київ: Методика, 2006р. – 128 стор.
36. Teeler Dede, Gray Peta. How to use the Internet in ELT // Longman.








13PAGE 15


13PAGE 142915




15

Приложенные файлы


Добавить комментарий